Меню сайту
Додати на сайт
 | ||
 | ||
 | ||
Пошук
Теми сайту
Новини на тему
| Новини Калуша [53] |
| Історія Калуша [18] |
| Виробництво [33] |
| Моє місто!!! [11] |
| Економіка [32] |
| Політика [12] |
| Здоров'я [12] |
| Кримінал [18] |
| Культура [1] |
| Екологія [7] |
| Скандал [11] |
| Освіта [14] |
| Спорт [20] |
| Соціум [14] |
| Конкурси [10] |
| Концерти [9] |
| КалушІнфорМ [5] |
Радіо Калуш 107.4
 | ||
Архів записів
Фінансовий партнер
 | ||
 | ||
Ми теж тут
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Перевести сторінку
ТОП - Новина
Розкажи всім
MyRadio. ua
Погода в місті
Свята та події
Реклама на сайті
 | ||
 | ||
Головна » 2011 » Липень » 26 » Як місцева влада забирає квартири
12:19:35 Як місцева влада забирає квартири | |
Як місцева влада забирає квартири  Понад два мільйони українців постійно перебувають на заробітках за
кордоном. Таку цифру називають українські соціологи. Натомість
неофіційна статистика говорить про сім мільйонів осіб.Серед цих мільйонів заробітчан була і калушанка пані Людмила (прізвище з етичних міркувань не називаємо). Ця історія почалася у 2006 році, коли вона в черговий раз виїхала на роботу в м. Сургут Тюменської області (Російська федерація). Її квартира №5, що на вул. Хіміків, 34, в якій вона проживала з лютого 1984 року, з 12 січня 2006 року по 11 січня 2009 року була заброньована на підставі охоронного свідоцтва (броні) №1 від 21 березня 2006 року, виданого виконавчим комітетом Калуської міської ради. Повернувшись в Україну, пані Людмила звернулась до КП «ЖЕО №4», яке є правонаступником ЖЕО №5, на балансі якого знаходилась дана квартира, щодо реєстрації проживання, проте їй було відмовлено. Заступник міського голови Ігор Матвійчук надіслав відповідь, у якій, зокрема, йдеться: «Відповідно до п.2 ст. 107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше житлове приміщення в тому ж населеному пункті договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття. З моменту набуття Вами громадянства Російської Федерації Ви вважаєтеся такою, що вибула на постійне місце проживання до іншого населеного пункту та такою, що втратила право користування цим житловим приміщенням...» Звідки взяв такі дані заступник міського голови – невідомо. Квартира перебувала під бронею. Пані Людмила поїхала в Сургут на роботу, а не на постійне місце проживання, жила у вагончику, заробляючи на прожиття, а повернувшись на батьківщину, з’ясувала, що місцева влада просто вирішила забрати в неї житло. На підставі тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні від 7 травня 2010 року, 14 січня 2011 року комісія КП «ЖЕО №4» видала пані Людмилі бланки трьох талонів для реєстрації за місцем проживання по вул. Хіміків, 34/5 та бланк заяви для реєстрації місця проживання. Проте приймати заповнені бланки з невідомих причин відмовились. Тому 4 лютого 2011 року пані Людмила звернулась до Калуського міськрайонного суду із позовом про визнання неправомірною бездіяльності КП «ЖЕО №4» – відмову в прийнятті, оформленні та передачі документів для реєстрації місця проживання. У заяві, зокрема, вимагається: визнати неправомірною бездіяльність КП «ЖЕО №4» та зобов’язати його прийняти заповнені бланки документів для реєстрації місця проживання, підготувати документи для реєстрації місця проживання за адресою: вул. Хіміків, 34/5 і подати їх до органу служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Калуського МВ УМВС. Суд задовольнив усі вимоги пані Людмили. Ситуацію коментує її адвокат Михайло Якименко: – Відмова у проведенні реєстрації місця проживання з таких мотивів не передбачена Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Крім того, житлово-експлуатаційна організація не є органом державного управління, який проводить реєстрацію місця проживання іноземних громадян. Відповідно до затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.05.2004 року №571 настанови з питань оформлення документів і контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні (п. 6), житлово-комунальні підприємства органів місцевого самоврядування тільки подають документи для реєстрації місця проживання. На сьогодні рішення суду виконане, проживання пані Людмили у вищевказаній квартирі зареєстроване. Однак виникає питання: чому потрібно звертатись до суду людині, котра повертається на батьківщину? Чому вона повинна доводити своє право на проживання у заброньованій квартирі? Мабуть тому, що у Калуші вже давно не будується соціальне житло, а квадратні метри пані Людмили комусь були потрібні. Не вважаю необхідним називати перелік статей Конституції України, Житлового Кодексу і т.п., які були порушені. Адже у ситуації, що склалася, навіть не порушення закону є основним питанням. Питання полягає в тому, де ж у нашої влади елементарне сумління та людські почуття? Ми увесь час говоримо про європейські стандарти життя. Не досягнути їх ніколи, якщо у владних кабінетах сидітимуть службовці, яких цікавлять лише власні амбіції, а не доля жителів міста. Теперішня влада не лише не турбується про те, щоб створювалися нові робочі місця і жителі міста мали засоби для існування, та ще й хоче забрати останнє – житло. Місцеві чиновники, мабуть, думають, що люди від щастя покидають рідні домівки, їдучи за кордон на заробітки. Та й стільки помешкань, як у нашого славного мера, у звичайних калушан немає. Ось так легко можна позбутися рідної домівки – без законних підстав, без моральних принципів. Поїхавши за копійкою, щоб мати шматок хліба, можна повернутися додому, а залишитись на вулиці. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
